Рідна школо, вітаємо тебе з річницею освячення.

Фото і віршовані рядки зі шкільного архіву (21.01.2012р.)

Зустрілись Зрілість, Юність та Дитинство
І сіли поруч за одним столом.
Таке зворушливе, бентежне це єдинство
Відразу всіх овіяло теплом.
Теплом сердець закоханих і мудрих,
Наївних, щирих, доля їх звела.
У стінах школи рідних, незабутніх,
Що кожному дарують два крила.
Ці крила – результат дзвінків, перерв, уроків,
Що рік за роком линуть в небуття;
Під вальс шкільний невпевнених ще кроків,
А згодом – кроків в вир дорослого життя.
Дзвенить дзвінок: Дитинство метушиться,
Збирає в сумку зошити, книжки.
Дзвенить дзвінок, а Юність не спішить ще,
Напевно, вдалині її думки.
Дзвенить дзвінок і Зрілість споглядає
Дитинства й Юності ті вчинки з висоти.
Можливо, і свої дзвінки згадає
І ті колись протоптані стежки.
Які вели з усіх кінців до школи.
Закривши очі, можна ними йти,
Бо заблукати не дали ніколи,
І зараз йдуть по них веселі дітлахи.